Семінар «Формування еталонної моделі компетентного вчителя»

17 квітня 2019 року на базі Рубіжанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 відбувся науково-практичний семінар «Формування еталонної моделі компетентного вчителя».

У роботі заходу взяли участь Замора Л.М., завідувач міського методичного кабінету, Бачек В.Н., Левицька Л.С., методисти ММК, Новосьолова Р.В., директор ЗШ № 9, директори та заступники директорів з навчально-виховної роботи закладів освіти міста Рубіжного.

Присутніх привітала Замора Л.М., наголосивши, що сучасний педагог виконує багато функцій і повинен йти в ногу з часом. Із вступним словом до гостей звернулась директор закладу Новосьолова Р.В., яка презентувала роботу школи та його основні досягнення, відзначивши, що тільки успішний вчитель може виховати успішного учня.

Далі розпочалася теоретична частина заходу за темою «Розвиток професійної компетентності вчителя: можливості, механізми, проблеми», яку відкрила заступник директора з навчально-виховної роботи Крута Н.О., запропонувавши обговорити питання «Вчитель НУШ: яким він має бути?». У ході групової роботи та виконання вправ, педагоги дійшли висновку, що сучасний вчитель сьогодні повинен бути: науковцем, психологом, педагогом, технологом, організатором, медиком, артистом.

Далі виступила Моісєєва Ю.В., яка запропонувала присутнім пригадати ключові компоненти педагогічної компетентності сучасного вчителя, представила на розгляд формулу компетентності. Педагоги мали можливість встановити відповідність між рівнем професійної компетентності та критеріями результативності педагогічної діяльності, а також отримали поради від видатних особистостей у вигляді карток з афоризмами.

Досвідом школи щодо організації методичної роботи в умовах реформування освіти поділилася Крута Н.О., вона відзначила, що використання інтерактивних форм методичної роботи має багато переваг у порівнянні зі стандартними. Колектив Рубіжанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 у своїй практичній діяльності систематично організовує педагогічні ради з елементами тренінгу на різну тематику: «Компетентнісний підхід – основа якості змісту навчально-виховного процесу», «Професійна компетентність педагога як одна з умов його професійної діяльності», «Професійна мобільність – запорука успішної реалізації навчально-виховної роботи вчителя в умовах НУШ» та ін..

Крута Н.О. повідомила, що з 2017 року школа бере участь у дослідницько-експериментальній роботі «Розвиток ключових компетентностей школярів на уроках природничо-математичного циклу засобами особистісно-діяльнісного підходу» і уже розроблена модель формування ключових компетентностей випускника, визначені критерії, показники та рівні сформованості предметних компетентностей з математики, фізики, біології, хімії та інформатики. Присутні дізналися, що на базі школи діють дві творчі групи: шкільна творча група, яка працює над проблемою «Формування ключових компетентностей на уроках природничо-математичного циклу засобами особистісно-діяльнісного підходу» та міська, яка свою діяльність спрямовує на вивчення теми «Формування ключових компетентностей молодших школярів засобами особистісно-діяльнісного підходу».

З доповіддю виступила Спас Т.О., вчитель початкових класів, керівник творчої групи. Тетяна Олексіївна наголосила, що робота творчої групи спрямована на підвищення професійної майстерності і розвиток творчої ініціативи вчителів, впровадження ефективних технологій навчання і виховання, створення умов для формування ключових компетентностей учнів та професійної компетентності педагогів. Протягом трьох років роботи групи відбулося 6 засідань, на яких розглядались актуальні проблеми: «Створення ситуації успіху через формування ключових компетентностей учнів початкових класів», «Використання технології розвитку критичного мислення на уроках в початковій школі», «Реалізація діяльнісного підходу до навчання та виховання шляхом використання інноваційних технологій з метою формування життєво компетентної особистості в умовах впровадження Нової української школи», «Формувальне оцінювання - ключовий чинник якісної освіти в Новій українській школі», «Формування емоційного інтелекту молодших школярів в процесі впровадження НУШ». Робота творчої групи протягом всього часу була ефективною і успішною, бо надавала практичну та інтелектуальну допомогу її учасникам, створювала умови для підвищення освітнього, професійного рівня вчителів

Бондаренко Т.А., вчитель математики та керівник шкільної творчої групи повідомила, що робота над про науково-методичною темою «Впровадження особистісно-діяльнісного підходу в навчальну та дослідницьку роботу учнів для набуття ключових компетентностей випускниками школи» складається з трьох етапів: підготовчого, що включає в себе визначення актуальності обраної теми, вивчення літератури та збір інформації; системно-організаційного, тобто дослідження теми, розробка заходів практичного спрямування, колективне обговорення; системно-організаційного етапу, який передбачає розробку шляхів досягнення прогнозованих результатів. Тетяна Анатоліївна повідомила, що учасниками творчої групи ініційовано розробку та втілення в життя декількох соціальних міжпредметних учнівських проектів. Педагоги школи практикують у своїй діяльності проведення бінарних уроків, які дозволяють інтегрувати знання з різних областей для вирішення однієї проблеми та дають можливість застосовувати отримані знання на практиці.

Практичний психолог Поливана Л.Ф. запропонувала обговорити питання «Психологічний супровід вчителя НУШ», адже сьогодні більшість педагогів схильні до нервових перевантажень та емоційного вигорання. Лариса Федорівна поділилася секретами боротьби з емоційними проблемами загалом і з синдромом емоційного вигорання зокрема, провівши ряд вправ та запропонувавши самодіагностику.

Друга частина семінару пройшла під гаслом «Від компетентного вчителя до компетентного учня». Учасникам семінару було запропоновано відвідати три локації: Майстер-клас “Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках хімії» з Доброскок Н.М., учителем хімії та біології; «Пізнаємо таємниці фізики разом» з Павлуцькою В.В., вчителем фізики; «Бінарний урок як простір для формування ключових компетентностей школярів» з Бондаренко Т.А., учителем математики, Бобровською Н.С., учителем інформатики, Соловйовою Д.А., учителем української мови та літератури.

Під час проведення майстер-класу Доброскок Н.М. поділилася власним досвідом застосування технології критичного мислення, присутні побули в ролі учнів 7-го класу, розділилися на групи, шукали відповідь на проблемні питання, розв’язували запропоновані ситуації, використовуючи метод «Шість капелюхів мислення». Метод Едварда де Боно «Six Thinking Hats» дозволяє розкласти мислення на складові, структурувати його і зробити будь-яку мисленнєву роботу ефективною. В основу методу покладено ідею паралельного мислення, за допомогою якого різні точки зору не зіштовхуються, а успішно співіснують. Як підсумок, учасники стали в коло та побудували модель павутини (метод «Павутина життя»), кидаючи клубок ниток комусь із учасників кола, при цьому продовжували давати відповідь на питання : “ Чисте повітря важливе для…”. Далі вчитель попросила учасників навести приклади того, що руйнує павутину життя (що забруднює повітря), використовуючи ножиці, після кожного прикладу педагог робила надріз в нитці павутини. Майстер-клас вийшов насиченим, цікавим та високоефективним.

Пізнавати таємниці фізики (Павлуцька В.В.) учасники семінару розпочали разом із учнями 5-го класу, які вже кілька років поспіль беруть участь у експерименті та вивчають основи фізики. Педагоги створили свою команду та разом із п’ятикласниками вирішували фізичні задачі та проводили експерименти. У результаті, присутні мали можливість переконатися у доцільності організації подібних експериментів у навчальних закладах.

Поєднання одразу трьох дисциплін справило враження на всіх без винятку, компетентні педагоги Рубіжанської ЗШ № 9 продемонстрували бінарний урок «Практичне застосування геометричних перетворень та засобів ІКТ у народній творчості», у якому математика, інформатика та українська мова злилися в єдине ціле. Присутні заглибилися в історію виникнення вишивки, розглянули види орнаментів, пригадали символічне значення кольорів української вишивки. Під час аналізу запропонованих фрагментів вишивки учні продемонстрували вміння застосовувати отримані знання на практиці. Під час групової та самостійної роботи учні застосовували знання з математики, пригадували поняття та формули. Виконували умовне форматування даних у програмі Excel, у результаті в кожного учня вийшов елемент вишивки першої букви власного імені.

Педагоги ознайомилися з тематичною виставкою літератури, яку підготувала Черкашина Р.А., завідувач бібліотеки ЗШ № 9.

Захід пройшов у піднесеній творчій атмосфері з використанням інноваційних організаційних форм і технологій взаємодії педагогів. На завершення гості висловили теплі слова вдячності на адресу усіх учасників семінару за гарні враження та позитивне спілкування, відзначивши високий рівень проведення семінару.